Мозковий штурм це: Мозковий штурм — Вікіпедія – Мозковий штурм | Саморозвиток Інфо

Мозковий штурм | Саморозвиток Інфо

Іноді бувають проблеми, знайти рішення яких досить проблематично. У таких випадках хорошим способом буде застосування мозкового штурму. Що ж це і як його використовувати?

Метод мозкового штурму (англ. brainstorming) придуманий Алексом Осборном (США) у 40-ві роки 20-го століття.  Основна ідея така: відокремити генерацію ідеї від її критики, а точніше відокремити мрійника від критика. Нам часто доводиться стикатися з завданнями, які вимагають значного часу і сил їх рішення, вичитувати масу літератури, питати поради у друзів і все безуспішно, рішення так і не знайдено.
 
Метод мозкового штурму призначений для того, щоб вирішувати завдання, а точніше, генерувати рішення і вибирати найбільш підходящі. Приміром, пошук нової назви продукту або компанії, пошук нестандартних підходів, — одним словом, коли є завдання, і не уявляють, як до неї підступитися, з чого почати.

Приклади тем для мозкового штурму:

    Метод мозкового штурму — це спроба знайти рішення проблеми за допомогою стимулювання творчої активності. Він полягає в тому, щоб згенерувати якомога більшу кількість варіантів вирішення проблеми, в тому числі і найнеймовірніших. Потім, з усіх придуманих варіантів відбираються ті, які можуть бути реалізовані на ділі.

    Основна ідея мозкового штурму — послабити контроль над своїми думками, дозволивши їм литися суцільним некерованим потоком у напрямку вирішення якої-небудь проблеми. Такий підхід  дозволяє вийти за рамки стандартних рішень, які не призводять до бажаного результату.

    Отже, що робити, коли виникне якась проблема, вирішення якої не приходить в голову, а знайти його все одно треба. Спробуйте влаштувати мозковий штурм.

  Правильно організований мозковий штурм включає в себе три обов’язкових етапи:

    1. Чітке формулювання завдання

    Це попередній, але дуже важливий етап. Для успішного мозкового штурму необхідно якомога конкретніше сформулювати завдання. Це необхідно для того, що б направити потік своїх думок у певне русло, інакше генеруються ідеї можуть бути вельми далекі від вирішення конкретної проблеми.

    2. Генерація ідей

    Основний етап всього мозкового штурму, під час якого відбувається генерація можливих способів вирішення проблеми. Необхідно взяти ручку і листок паперу і записувати всі ідеї щодо вирішення проблеми, які прийдуть вам у голову, не аналізуючи і не оцінюючи їх.

   Кілька обов’язкових правил:

 — Не ставте ніяких обмежень на кількість ідей;

 — Ні в якому разі не замислюйтесь, хороша чергова ідея чи погана, можлива або нездійсненна;

 — Вітаються незвичайні, і навіть божевільні ідеї;

 — Складайте з декількох ідей комбінації.

    3. Розбір і оцінка ідей

    Заключний етап — розбір всіх записаних ідей, їх сортування та аналіз того, як конкретну ідею можна реалізувати на практиці для вирішення проблеми. Намагайтеся поєднувати декілька ідей в одну, не відносяться до проблеми — відкидайте, і через деякий час ви побачите ту ідею, яка найкраще підходить до вашої конкретної ситуації.

    Мозковий штурм — один з методів творчого вирішення проблеми, і тому часто дозволяє побачити неочевидні, але досить ефективні рішення.

Мозковий штурм як правило є колективним процесом, в якому бере участь команда людей, але можна проводити його і індивідуально.

Для особистого мозкового штурму нам важливий етап генерації ідей. І тут нам допоможе техніка 100. Ми себе обмежуємо 100 ідеями. У цьому відмінність від групового штурму. У вас крім власних асоціацій немає нічого і нікого, тому ви повинні задати собі ту вершину, до якої треба дістатися.

Цю методику давненько описав Luciano Passuello у своєму ]]>блозі]]>, але вона ніяк не втратила свою актуальність.
100 — це багато чи мало? Просто — це та кількість, якої достатньо.

Отже, приступаючи до роботи, візьміть аркуш паперу і пронумеруйте пункти. Постарайтеся дотримати 2 основних правила:

1. Складайте список в один захід

2. Виключіть все, що відволікає вашу увагу.  Зосередьтеся на проблемі пошуку ідей.

Тут працюють всі інші правила колективного мозкового штурму: не критикуйте свої ідеї, не думайте «правильно — неправильно», всі проаналізуєте потім, не пишіть довгих речень, все робіть конспективно, не думайте про те, що ви вже зробили і скільки ще залишилося, не бійтеся повторень — потім зможете проаналізувати, чому це повторення виникло.

Як же проходить сам процес генерації ідей?

З точки зору Luciano Passuello це проходить так:

    1. Перші приблизно 30 пунктів: ви тільки намагаєтеся вийти за рамки свого мислення

    Перші пункти приходять вам в голову найлегше. Тут задіяно вашу свідомість, і ви, швидше за все, просто записуєте давно відомі вам ідеї.

    2. Наступні 40 пунктів: виникнення образів

    У цьому етапі ви почнете помічати повторювані теми та шаблони мислення. Другий етап, як правило, найважчий, тому що багатьом складно розлучитися з ідеями, написаними на першому етапі, і взятися за нові, які зовсім відрізняються від попередніх.

    Майте на увазі, що саме ця боротьба з самим собою дозволить вам перейти до третього етапу, найпліднішого, тому важливо не здатися на цьому етапі.

    3. Останні 30 пунктів: перлини ідей

  На цьому етапі ви вже вичерпали практично всі «логічні» ідеї, тому ваша підсвідомість відчує себе вільніше. Не дивуйтеся, якщо виявите у своєму списку пару безглуздих або нелогічних ідей. У вас може виникнути бажання їх не записувати («Як мені взагалі могло прийти таке в голову?»). Все одно запишіть їх: при перевірці ці дивні ідеї, які можуть здатися далекими від суті роздумів, можуть виявитися тими ідеями, які ви шукали.

    Крім того, після того як ви записали таку велику  кількість думок, часто відбувається зрушення в розумінні суті речей: ті ідеї, які спочатку здавалися вам повною маячнею, виявляється, в результаті найбільше відповідають темі питання. 

Ця вправа  є хорошою можливістю вийти за власні рамки.

👉 Мозковий штурм — технологія методу

Мозковий штурм – це ефективний метод у вирішенні проблем, що базується на стимулюванні творчої діяльності учасників групи, які обговорюючи актуальні питання, пропонують ідеї, варіанти для вирішення, збираючи найбільша кількість всіляких варіантів. Потім з усіх заявлених ідей відбираються найвдаліші і практичні.

Для організації мозкового штурму відбирається група з кваліфікованих експертів. Оцінки кожної ідеї і висновки відбуваються в процесі засідання. Експертів розподіляють на дві групи. Першою групою генеруються ідеї і виставляються оцінки, другий – вони аналізуються. Критика будь-яких ідей категорично забороняється. Ті ідеї, з якими погоджується більшість експертів, вважаються найвірнішими і беруться до уваги.

Прийом мозковий штурм розробляється спеціально, щоб отримати максимальну кількість різноманітних пропозицій. Ефективність даного методу просто разюча, так в середньому, шестеро індивідів можуть за півгодини згенерувати сто п’ятдесят несхожих ідей. Група розробників ніколи б не прийшла до такої кількості ідей при використанні звичайних методів, вони навіть не змогли б повірити, що розв’язувана проблема зможе мати таку велику різноманітність аспектів.

Прийом мозковий штурм володіє великими перевагами, ніж деякі інші методи. Різноманітність рішень досягається завдяки тому, що групу мозкового штурму складають фахівці однієї діяльності, які відрізняються по досвіду і знань, тому бачать вирішення проблеми по своєму, по-різному. Плюс даного прийому полягає в тому, що ціла група завжди дає більше ефективних результатів, ніж поодинокі ідеї окремих осіб. Під час застосування даного методу виникають цікаві аналогії на стику різних дисциплін і сфер людської практики, які активно обговорюються іншими фахівцями.

Метод мозкового штурму

Даний метод дозволяє відшукати різноманітні рішення проблем за допомогою застосування правил обговорення, що широко використовується різними організаціями при пошуку нетрадиційних унікальних рішень в подоланні різноманітних завдань.

Мозковий штурм є дуже відомим методом, і використовується для стимулювання творчого мислення. Він має кілька визначень в різних інтерпретаціях.

Мозковий штурм – це метод колективного продукування свіжих оригінальних ідей, які базуються на вільному висловленні асоціацій.Загальний сенс методу складає те, що групова робота дозволяє згенерувати такі ідеї, які окремої людини не могли і в голову прийти. Навіть з однієї думки може розвинутися цілий ряд ідей, так як одна людина висловлює, другий розвиває ідею, а третій її завершує. Цей метод дозволяє об’єднати в одному процесі самих різних людей і якщо група знаходить рішення, її учасники стають прихильниками реалізації ідей. Застосування методу в бізнес-організаціях покращує якість роботи команди.

Мозковий штурм є технікою, що заохочує висунення великої кількості рішень і ідей, до неупередженого ставлення і прагнення до відшукування компромісів. За допомогою даного методу вирішуються проблеми будь-якого типу, які вимагають різноманітності рішень. Проблеми, які потребують обмеженої кількості рішень, також дуже загальні і абстрактні, не зможуть розглядатися цим методом.

Якщо проблемна ситуація занадто заплутана або складна, тоді варто розділити її на кілька засідань і розбити на підпроблеми.

Правила і методи мозкового штурму! – Бізнес-UA!

Мозковий штурм – це спосіб вирішення питань, заснований на стимулюванні творчої активності групи учасників. Метою даного підходу є отримання максимально можливої ??кількості ідей від кожного з учасників групи з тим, щоб вирішити якусь проблему або знайти відповідь на актуальне питання. По закінченню штурму вибирається найкраща ідея для її реалізації.

Поєднання групової дискусії з методами мозкового штурму – це один з кращих способів отримання безлічі ідей, оскільки різні люди володіють різними стилями мислення і життєвим досвідом.

Це дозволяє витратити менше часу і енергії в порівнянні зі спробою знайти рішення силами якоїсь однієї людини. Іншими позитивними моментами такого групового обговорення є те, що воно стимулює творчу активність учасників, а також допомагає кожному учаснику групи зробити свою свідомість більш відкритою іншим поглядам на речі.

Метод може застосовуватися як в компаніях для прийняття управлінських рішень, так і з певними модифікаціями в індивідуальних цілях.

Історія виникнення

Мозковий штурм (або брейнштормінг; англійською мовою пишеться – brainstorming) розробив американський журналіст Алекс Осборн (1888 – 1966).

Спочатку метод був запропонований для працівників рекламного агенства, засновником якого був Осборн. Автору приписують такі висловлювання:

“Кількість, кількість і ще раз кількість! Ось девіз дня”.
“Чим більше спроб, тим більша ймовірність попадання в ціль”.

Таким чином головна ідея методу – це велика кількість різноманітних ідей, з яких потім можна буде відібрати найкращі.

Вступні правила мозкового штурму

При проведенні мозкового штурму необхідно визначити керівника або провідного, який буде керувати процесом. Ведучий ставить завдання, визначає правила і координує обговорення.

Генерація і аналіз ідей найчастіше виконуються одними і тими ж учасниками, проте можливо, що це будуть різні люди. У деяких випадках це забезпечить більшу об’єктивність прийнятих рішень.

Основні проблеми мозкового штурму, як правило, полягають в розтягуванні часу обговорення, а також в страху учасників бути розкритикованими іншими. Перша проблема вирішується обмеженням часу на обговорення. Позбутися від другої проблеми складніше і, найчастіше, повністю неможливо. До цього можна тільки прагнути.

Етапи та технологія мозкового штурму

1. Сформулюйте поточний стан і цілі

В першу чергу сформулюйте поточний стан, з якого необхідно знайти вихід, або опишіть проблему, яка повинна бути вирішена. Кожен, хто бере участь, повинен знати кінцеву мету обговорення. Задайте часові рамки і сформулюйте правила сесії, які включають відсутність критики і якихось суджень щодо пропонованих ідей. Призначте людину, яка буде записувати всі ідеї на папері або на дошці.

2. Генерація ідей

Залучіть кожного учасника в процес через почергові виступи. Заохочуйте їх вкидати стільки ідей, скільки можливо. Учасники повинні висловити свої пропозиції та ідеї, які потрібно записати без будь-якого цензурування. Координатор мозкового штурму повинен припиняти будь-які спроби оцінок життєздатності згенерованих учасниками ідей, перш ніж сесія буде закінчена.

Якщо ви учасник штурму, сконцентруйтеся на ситуації і висловлюйте свої припущення без страху бути висміяним або розкритикованим. Стимулюйте власне творче мислення і уява. Подумайте про будь-які можливі рішення завдання, які ви могли б прийняти. Ви також можете зробити мозковий штурм з приводу ідеї будь-якого іншого учасника групи і розширити уявлення про його початкову пропозицію.

3. Аналіз

Коли відведений на сесію час закінчиться, зберіть всі пропозиції і проаналізуйте їх разом з групою. Опитайте всіх учасників, щоб вибрати зі списку всіх отриманих ідей 5 кращих. Зробивши це, ви можете продовжити більш вузько направлений мозковий штурм для розвитку цього переліку ідей.

Щоб отримати остаточний результат або ідею, запитайте самі себе, як би ви оцінили за 10-бальною шкалою дану ідею стосовно вашої ситуації? Ви можете довіритися інтуїції використовувати свої внутрішні відчуття.

Кінцеве рішення може зажадати ще одну або більше сесій. Якщо ви зіткнулися з такою ситуацією, роздайте список учасникам для ознайомлення, щоб вони могли далі аналізувати його і пропонувати нові рішення. Сформулюйте критерії оцінки кінцевого результату, так щоб кожен міг зрозуміти, що він повинен запропонувати на наступній сесії.

4. Виконання

Як тільки ваша група дійшла згоди і сформувала остаточне рішення, виконайте його. Забезпечте зворотний зв’язок, щоб можна було побачити, чи є результат. При відсутності результату, вам варто подивитися на проблему під іншим кутом і організувати додаткову сесію обговорення.

Поради по проведенню

• Забезпечте розслаблюючу обстановку і атмосферу. Люди більш здатні до продуктивного мислення, коли їх нічого не відволікає, і вони відчувають себе вільно. Добре, якщо мозковий штурм буде проходити у формі якоїсь гри.
• Краще, якщо в процесі бере участь невелика група близько 5 чоловік. Якщо група велика, краще розділити її на частини. Велика група потребує більше часу й декількох сесій, перш ніж ви зможете сформулювати остаточне рішення.
• Чим більше учасники відрізняються один від одного, тим більше переваг ви маєте, оскільки це дозволить отримати більш різноманітні думки.

Зворотній мозковий штурм

Метою даного прийому є виявлення слабких місць і недоліків. Тут замість пошуку рішення проблеми проводиться пошук ситуацій, які погіршують становище.

Приблизне використання техніки:

• Сформулюйте проблему і запишіть її.
• Задайте питання, як викликати проблему або погіршити ситуацію.
• Проведіть мозковий штурм для пошуку відповідей на ці питання.
• Зберіть перелік можливих погіршень ситуації.
• “Переверніть” їх і виконайте пошук рішень щодо виправлення виявлених проблем.

Індивідуальні методики

З деякими особливостями ви можете влаштувати мозковий штурм і для вирішення якихось особистих питань. Для того щоб продукувати безліч ідей, потрібно розширити ваше мислення, навчитися дивитися на речі під різними кутами.

Скажімо, ви хочете знайти спосіб заробити більше грошей. Почніть з написання вашої мети у вигляді питання. Наприклад, “Як заробити суму ХХХХХХ протягом року?” Написавши певну суму, ви робите більш ясним те, чого ви маєте намір досягти. Коли ви задаєте собі питання “як”, ваш мозок починає шукати відповідь. Ви зможете сконцентруватися і залучити відповідні ідеї.

Запишіть свої думки та ідеї, але не оцінюйте їх одразу. Не хвилюйтесь над їх життєздатністю. Продовжуйте, поки ви не напишіть, щонайменше, 20 ідей. Якщо вас відвідало натхнення, запишіть їх більше 20, але ні в якому разі не зупиняйтеся, поки не запишите 20.

Виберіть зі списку те, що ви могли б зробити прямо зараз, і просто зробіть це. Просто почавши, ви закладете основу для того, щоб процес досягнення почав здійснюватися.

2.1. Технології проведення «мозкового штурму» («мозкової атаки»)

Суть
«мозкового штурму» чи «мозкової
атаки»
полягає в генерації ідей групою фахівців
з актуального для організації питання.
У процесі її проведення поєднуються
індивідуальна і колективна «мозкова
атака». Обидва види ґрунтуються на
принципі «відкладеного обговорення»,
розгортаючись у послідовності:
індивідуальна «мозкова атака» →
колективна «мозкова атака» → індивідуальна
«мозкова атака».

Індивідуальна
«мозкова атака» здебільшого розпочинає
і завершує колективну. Під час колективної
«мозкової атаки» вільні, нові асоціації
виникають частіше, ніж під час
індивідуальної. Це зумовлене тим, що
кожний наступний задум учасника колективу
виникає у намаганні розвинути попередній,
а висловлена індивідом ідея сприяє
виникненню асоціативних задумів у його
колег. Стимулює творення нових ідей дух
змагання, суперництва, який панує за
колективної «мозкової атаки». Як відомо,
творчість значною мірою залежить від
концентрації зусиль, а змагання їх
стимулює. Колективна «мозкова атака»
використовує чинники стимулювання,
концентрації зусиль для інтелектуального
змагання її учасників.

Нарада за методом
«мозкової атаки» потребує цілеспрямованої
підготовки. Керівник творчого колективу
не пізніше, як за два дні, повідомляє
учасникам місце і час її проведення,
інформує про проблему, яку необхідно
вирішити. Завдяки цьому потенційні
учасники наради отримують змогу
заздалегідь попрацювати над проблемою
(за необхідності опрацювати спеціальну
літературу), порадитися з компетентними
людьми. Керівник колективу повинен за
цей час обміркувати свої пропозиції
щодо її вирішення. Вони особливо потрібні
для підтримання інтелектуального тонусу
наради, адже як тільки її учасники
вичерпають свої ідеї, керівник матиме
змогу пропонувати свої.

Під час проведення
наради за принципом «мозкової атаки»
необхідно дотримуватися таких правил:

—
рівноправність усіх учасників щодо
висловлювання своїх думок;

—  унеможливлення
критики (висловлених ідей, внесених
пропозицій), оскільки єдиним завданням
такої наради є продукування ідей;

— заохочення вільних
асоціацій, сміливих і незвичних задумів:
чим більше задумів, тим вища вірогідність
їх використання, оскільки спрацьовує
діалектичний закон переходу кількості
в якість;

— комбінування й
розвиток задумів. Це означає, що учасники
наради повинні зацікавлено, конструктивно
і дружелюбно розвивати, комбінувати і
скеровувати ідеї колег. Найкращі варіанти
вирішення проблем є, як правило,
комбінацією задумів учасників колективу;

—
пропонування за один виступ тільки
однієї ідеї, щоб не ускладнювати процесу
її сприйняття, аналізу тощо;

— орієнтація під
час «мозкової атаки» на продукування
ідей, пропозицій, неприйняття підготовлених
заздалегідь;

— надання переваги
тим учасникам наради, чиї ідеї виникли
за асоціацією з попередніми пропозиціями,
якщо одночасно виявляють бажання
висловитися кілька учасників;

—
фіксування і нумерування секретарем
усіх пропозицій. При цьому недоцільно
зазначати їх авторів.

Нарада у формі
«мозкової атаки» не повинна бути
формальною. Єдиним формальним моментом
є фіксування думок. Найкраще, якщо нарада
відбувається як дружня розмова, під час
якої фіксують і жартівливі пропозиції.
Завершуватися вона повинна селекцією
пропозицій, зосередженням уваги на тих,
які можна реалізувати.

Приклад:
«Час на перекури»

На
одному з японських заводів виникла така
проблема: через часті перекури токарів
продуктивність праці в цеху була не
дуже високою. Поставити біля кожного
верстата контролера — неможливо. Та й
відеокамеру над кожним верстатом не
повісиш. Під час «мозкового штурму»,
у якому взяли участь менеджери, було
знайдено просте і дотепне рішення, що
враховує людську психологію. Яке?

(Відповідь:
«курилку» перенесли з далекого
приміщення в центр цеху, установили її
на високому постаменті і зробили скляною.
Зрозуміло, що на очах у всіх особливо
довго не покуриш. Продуктивність праці
зросла).

Кільцева
система прийняття рішень (конгесьо).
Конгесьо запропонована
японським менеджментом. Її ідея спричинена
тим, що іноді керівник, маючи необхідність
обговорити з фахівцями певне питання,
новий порядок ведення справи тощо, не
поспішає скликати нараду, а ініціює
підготовку проекту новації, який
почергово передають фахівцям за списком.
Кожен із них повинен в зазначений
(здебільшого одноденний) термін розглянути
запропоновану новацію і викласти щодо
неї письмово свої міркування, зауваження,
пропозиції. На нараду, як правило,
запрошують лише тих осіб, чия думка
керівнику не зовсім зрозуміла або
видається плідною. Така нарада відбувається
швидко й ефективно, оскільки в ній бере
участь мало людей, які заздалегідь
знають, про що йтиметься. З огляду на це
список фахівців, яким належить ознайомитися
з проектом, складають, зважаючи на їх
компетентність в обговорюваному питанні.
Цей метод дає змогу скоротити кількість
планових засідань на 20-30%.

Уміння
підготувати і оперативно провести
ділову нараду — невід’ємна складова
ефективного стилю керівництва сучасного
менеджера. Не менш важливим є також
уміння довести рішення наради до всіх,
кого вони стосуються, мобілізувати й
активізувати творчі зусилля працівників,
проконтролювати хід виконання рішень
та підсумувати результати їх реалізації.
Тільки за умови дотримання цих вимог
ділові зустрічі у формі нарад виконують
своє функціональне призначення в
загальному механізмі управління
організацією.

Brand

Brand

WIKI

МОЗКОВИЙ ШТУРМ

Мозковий штурм – чудовий спосіб стимулювати
творче мислення при вирішенні проблеми. Мета мозкового штурму — отримати безліч
нових ідей і сформувати на їх основі теми для подальшого аналізу [17].

 

ІСТОРІЯ

 

Метод
мозкового штурму з’явився в Сполучених Штатах Америки наприкінці 30-х років. У
цей час співвласник великої рекламної фірми Алекс Ф. Осборн почав
практикувати серед своїх співробітників новий підхід до пошуку ідей. Основна
ідея – відокремити генерацію ідеї від її критики, а точніше відокремити мрійника
від критики. Метод остаточно оформився і став відомий широкому колу фахівців з
виходом книги А. Осборна «Керована уява: принципи і процедури творчого
мислення» в 1953 році [22].

 

ОСОБЛИВОСТІ

 

Особливістю
мозкового штурму є творче, дивергентне мислення, що дозволяє породжувати велику
кількість різних ідей і варіантів вирішення різних практичних, в тому числі і
управлінських проблем. Мозковий штурм розвиває командну взаємодію, активізує
колективну роботу, яка з одного боку дозволяє створювати різноманітність точок
зору, а з іншого — підвищує групову згуртованість.
Суть
цього методу полягає в генерації великої кількості ідей з подальшою їх обробкою,
щоб в кінцевому підсумку отримати кращу ідею або рішення [19].
Обирають
групу кваліфікованих учасників, оцінки і висновки робляться в ході засідання.
Всі учасники діляться на дві групи: перша генерує ідеї (виставляє оцінки), а
друга — їх аналізує. При цьому забороняється критикувати ту чи іншу ідею. Ідея,
з якою погодиться більшість учасників, і вважають правильною [20].
Види
технологій мозкового штурму і його модифікації:
1.
Зворотний мозковий штурм
Його
переважно застосовувати при створенні нового поліпшеного зразка, нової послуги
або розробки нової ідеї, коли вирішуються дві творчі завдання:
·    виявлення максимального
числа недоліків  в існуючих виробах,
послугах, ідеях;
·    максимальне усунення цих
недоліків.
 Мета
методу зворотного мозкового штурму полягає в складанні найбільш повного списку
недоліків розглянутого об’єкта чи ідеї, на які обрушується нічим не обмежена
критика.
В
результаті зворотного мозкового штурму складається максимально повний список
недоліків, дефектів і потенційних проблем у розглянутого об’єкта, прогнозуються
недоліки і труднощі експлуатації на 10-20 років вперед, щоб отриманий список
недоліків забезпечив найбільш тривалу конкурентоспроможність об’єктів.
2.
Тіньовий мозковий штурм
Далеко
не кожна людина може займатися творчою діяльністю в присутності і активному
втручанні сторонніх осіб. У зв’язку з цим при проведенні мозкового штурму на
діловій нараді буває доцільно для частини генераторів ідей забезпечити умови
одночасної присутності та відсутності. Дозволити ці протиріччя можливо за
допомогою тіньового мозкового штурму.
Сеанс
проводиться двома підгрупами генераторів ідей. Одна з них — власне генератори -
називають ідеї вголос при дотриманні умов критики. Інша підгрупа — тіньова — стежить
за ходом роботи генераторів, але не приймає в обговоренні безпосереднью участь.
Кожен її учасник записує свої ідеї, що виникають під впливом обговорення,
проведеного активною підгрупою.
Перелік
висунутих генераторами ідей і списки рішень, запропонованих усіма учасниками
тіньової підгрупи, передаються після завершення сеансу в групу експертів, у
завдання яких входить не тільки оцінка ідей, але і їх розвиток, комбінування. Тобто
творчий процес у цій групі переходить у нову фазу.
3.
Комбінований мозковий штурм
Вищеописані
методи прямого (або тіньового) і зворотного мозкового штурму можуть бути
спільно використані в різних комбінаціях.
Подвійний
прямий мозковий штурм полягає в тому, що після проведення прямого мозкового
штурму робиться перерва протягом 2-3 днів, після чого він повторюється ще раз.
Під час перерви у фахівців включається в роботу потужний апарат вирішення
творчих завдань — підсвідомість людини, що синтезує несподівані фундаментальні
ідеї.
Зворотно
— прямий мозковий штурм, як правило, використовується для прогнозу розвитку
мозкового штурму. Спочатку за допомогою зворотного мозкового штурму виявляють
всі недоліки і слабкі, погано опрацьовані, або недостатньо обгрунтовані з боку
існуючого об’єкта, ідеї і виділяють серед них головні. Потім проводять
зворотний мозковий штурм з метою усунення виявлених головних недоліків і
розробляють проект принципово нового рішення. З метою збільшення часу для
прогнозування цей цикл варто повторити.
4.
Брейнрайтінг
Ця
методика заснована на техніці мозкової атаки, але учасники групи висловлюють
свої пропозиції не вголос, а в письмовій формі. Вони пишуть свої ідеї на
листках паперу і потім обмінюються ними один з одним. Ідея сусіда стає стимулом
для нової ідеї, яка вноситься в отриманий листок. Група обмінюється листками
протягом 15 хвилин.
5. Індивідуальний
мозковий штурм
Даний
метод, по суті, не відрізняється від методу колективного мозкового штурму і
проводиться за тими ж правилами. Єдина відмінність — сеанс проводиться одним учасником.
Він сам генерує ідеї, сам їх реєструє, часто сам робить оцінку своїх ідей.
Тривалість сеансу не повинна перевищувати 3-10 хв. Усі ідеї, які виникли, обов’язково
фіксуються на папері. До їх оцінювання автору слід приступити не відразу, а
через деякий час, наприклад, через тиждень.
Для
успішного застосування індивідуального мозкового штурму необхідно навчитися
задавати самому собі питання з можливими альтернативними відповідями.
6.
Мозковий штурм на дошці
У
спеціальному приміщенні, де проводять ділову нараду, необхідно повісити на
стіну спеціальну дошку, щоб співробітники розміщували на ній листки із записами
тих творчих ідей, які прийдуть їм на думку протягом робочого дня. Цю дошку слід
повісити на самому видному місці. У центрі її повинна бути написана великими
різнобарвними літерами проблема, яка вимагає вирішення.
7.
Мозковий штурм в стилі «соло»
Цією
технологією можна користуватися як при колективній роботі, так і індивідуально.
Якщо хтось із учасників хоче скористатися технікою мозкової атаки самостійно,
то краще створити для своїх ідей спеціальну картотеку. Занесення в картотеку
заслуговують абсолютно всі ідеї — вдалі, не дуже вдалі, або й ті, що зовсім
здаються абсурдними чи порожніми. Потім необхідно розсортувати всі свої ідеї,
щось додати, поліпшити і підвести підсумки, вибравши ті думки, які будуть
оптимально сприяти досягненню поставленої мети, вирішенню проблеми.
8.
Візуальний мозковий штурм
Як
правило, ідеї з’являються швидко, одна за одною, і замальовка, зроблена в
момент народження ідеї, дозволить не тільки зафіксувати вдалу думку, але й не
втратити темп у процесі міркування.
Основні
принципи візуальної мозкової атаки:
·        
Швидкість
і гнучкість мислення
·        
Відсутність
передчасної критики
·        
Швидка
реакція
9.
Мозковий штурм по-японськи
Існує
також японська (кільцева) система прийняття рішень — «кінгісё», суть якої полягає
в тому, що на розгляд готується проект нововведення. Він передається для
обговорення учасниками за списком, складеним ведучим. Кожен повинен розглянути
запропоноване рішення і дати свої зауваження в письмовому вигляді. Після цього
проводиться нарада. Як правило, запрошуються ті учасники, чия думка не зовсім
зрозуміла ведучому. Учасники обирають своє рішення відповідно до індивідуальних
переваг. І якщо вони не збігаються, то виникає вектор переваг, який визначають
за допомогою одного з таких принципів:
а)
більшості голосів — вибирається рішення, що має найбільше число прихильників;
б)
диктатора — за основу береться думка однієї особи (цей принцип характерний для
військових організацій, а так само для прийняття рішень в надзвичайних
обставинах)
в)
принцип Курно використовується в тому випадку, коли коаліцій немає, тобто
пропонується число рішень, рівне числу учасників.
г)
принцип Пярето використовується при прийнятті рішень, коли всі експерти
утворюють єдине ціле, одну коаліцію.
д)
принцип Еджворта використовується в тому випадку, якщо група складається з
декількох коаліцій, кожній з яких невигідно відміняти своє рішення.
З вище
перерахованого можна зробити висновок, що застосування в різних ситуаціях
певних видів мозкового штурму сприяє прийняттю найбільш ефективних
управлінських рішень, особливо при розгляді нестандартних, творчих завдань.
10.Письмовий
мозковий штурм.
Використовується,
насамперед, при географічній роз’єднаності учасників.Недоліки — відсутність
ефекту співробітництва, тривалість процесу.
11.Метод
прямого мозкового штурму.
На
відміну від класичного методу мозкового штурму, процес формулювання проблеми
(цілей, обмежень і т.д.) проходить також за допомогою методу мозкового штурму,
причому з тим же самим складом учасників.
12.
Метод масового «мозкового штурму»
Розроблений
в США в 70-і роки В. Филлипсом; кілька груп вирішують одну творчу задачу
(паралельне проведення кількох мозкових атак).
13.Метод
подвійного (парного) мозкового штурму.
Введення
критики ідей. Етапи: прямий мозковий штурм, обговорення, продовження висування
ідей.
14.Метод
мозкового штурму з оцінкою ідей
Це
об’єднання подвійного, індивідуального та зворотного методів. Використовується
для вирішення надстрокових проблем. Високі вимоги до учасників: кваліфікація,
зібраність, вміння брати участь у методі мозкового штурму. Етапи: генерація
ідей, ознайомлення всіх учасників з варіантами ідей, коментарями, самостійна
оцінка варіантів, вибір декількох (3-5) кращих варіантів із зазначенням їх
переваг і недоліків, обговорення з міні-штурмами, звуження списку кращих
варіантів з уточненням переваг і недоліків, індивідуальні презентації кращих
варіантів і їх колективне ранжування. Недоліки: навантажування, конфліктність.
Переваги: зняття ефекту «єдиного мозку», можливість організувати конструктивну
критику.
15.Метод
корабельної ради.
Висловлювання
проводяться у відповідності з ієрархією. Недоліки: при виникненні ідеї після
своєї черги її не можна висловити.
16.Метод
конференції ідей.
Рішення
про застосування методу приймають з урахуванням двох складових: класу завдання
і наявності фахівців, навчених методам пошуку.
17.Подвійна
пряма мозкова атака.
Після
проведення прямої мозкової атаки через 2-3 дні проводять ще одну.
18.
Метод зворотної мозкової атаки, запропонований в 60-і роки в США фірмою «Дженерал
Електрик»; поєднує в собі дві «мозкові атаки» колективу генераторів ідей: перша
— для вільного виявлення недоліків досліджуваного об’єкта і друга — для пошуку
нових ідей та усунення виявлених недоліків. Такий поділ колективного
«мозкового штурму» підвищує його цілеспрямованість і додає пошуку
більш конкретний характер
19.
Зворотна й пряма мозкові атаки.
Спочатку
проводять зворотну, через 2-3 дні пряму (або навпаки) [23].

 

ПЕРЕВАГИ

 

·        
Легкість
і простота методу
·        
Найбільш
ефективний для вирішення організаційних, соціальних і нескладних технічних
завдань
·        
Забезпечення
рівноправності кожного члена
групи мозкового штурму в обговоренні проблеми і висуненні ідей
·        
Однакова
продуктивність на будь-якій стадії процесу прийняття рішення
·        
Можливість
фіксації і постійного запису всіх висунутих ідей
·        
Сприятливі
умови для виникнення ланцюгової реакції ідей.

 

НЕДОЛІКИ

 

·        
Неможливо
застосувати
для вирішення складних і комплексних проблем
·        
Відсутність
чітких критеріїв пошуку правильного рішення
·        
Слабокерований
хід генерації ідей
·        
Можливість
домінування одного або двох лідерів — найбільш активних учасників групи
·        
Ймовірність
«зациклення» на однотипній ідеї
·        
Необхідність певного рівня компетентності та
наявності представників різних спеціальностей у складі однієї групи,
·        
Обмеженість
часу проведення [21].

 

ОРГАНІЗАЦІЯ

 

1.
Визначення мети та оголошення її всім учасникам. Якщо проблема, яку необхідно
розв’язати, досить об’ємна, слід розділити її на кілька дрібних завдань. При
неможливості це зробити, краще зробити висновок, що метод мозкового штурму
неприйнятний в даній ситуації.
2.
Правильне формування групи генераторів ідей — основна роль ведучого в
організації процесу. При цьому потрібно враховувати, щоб кількість учасників не
перевищувала 10 осіб. Крім того, вони повинні мати приблизно однаковий
соціальний статус. Необхідно обмежувати кількість людей, компетентних в питані,
яке планують обговорити. Для того, щоб всі учасники відчували себе вільно і
невимушено потрібно створити розслаблену атмосферу. Зручні сидіння розставити
краще по колу, стіл ставити не обов’язково. При цьому необхідно поставити
кілька дошок для того, щоб була можливість записувати або ілюструвати ідеї.
Крім того, у групі слід призначити спостерігачів, які будуть записувати всі
висловлювання учасників і стежити за їх реакцією.
3. Сама
процедура мозкового штурму є третім етапом. Починається вона зі вступу, який
має займати не більше 15 хвилин. Ведучий розповідає декілька слів про метод
брейнсторминга, пояснює правила, вказує основні тези проблеми і записує їх на
дошці. Далі йде безпосереднє обговорення, в процесі якого всі учасники
генерують ідеї. Якщо процес зупиняється, то ведучому потрібно дати всім
поміркувати кілька хвилин або роздати список питань, які будуть стимулювати
креативне мислення. Потім оцінюють усі згенеровані ідеї та класифікують їх.
Критерії оцінки учасники приймають самі і розташовують у порядку зменшення їх
важливості. Після цього кожен генератор пояснює суть своєї ідеї, тим самим
поясняючи деталі колегам. Слід пам’ятати, що ідея вимагає максимуму уваги від
всіх учасників. Уявіть собі, що це єдине існуюче рішення. Це допоможе знайти
раціональне зерно в запропонованому варіанті досягнення мети. На цій стадії
мозкового штурму критика вже вітається, але виключно конструктивна. Якщо у вас
є достатньо часу, намагайтеся детально розглянути кожну ідею. Потім слід
згрупувати їх усі, а можливо і об’єднати деякі з них для того, щоб вийшло
геніальне оптимальне рішення задачі.
4.
Наступний крок — вибір групи ідей, які максимально задовольняють вирішення
проблеми. Тут мова вже повинна йти про можливості втілення тих чи інших
варіантів у життя. Слід пам’ятати, що етап прийняття або неприйняття ідей -
найбільш важливий, оскільки тут вирішується, чи був брейнсторминг ефективним,
або ж всі ідеї «йдуть у корзину». У процесі обговорення може бути дано поштовх
дійсно геніальним задумам [163].

 

РЕЗУЛЬТАТ

 

Використання
методу мозкового штурму в навчальному процесі дозволяє вирішити такі завдання:
стимулювання творчої активності учнів; зв’язок теоретичних знань з практикою;
активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів; формування в учнів думки і
ставлення; формування здатності концентрувати увагу і розумові зусилля на
вирішенні актуального завдання; формування життєвих і професійних навичок;
встановлення впливу між студентами, навчання роботі в команді, прояву
терпимості до будь-якої точки зору. [16]
ВИСНОВОК

 

У даний
час мозковий штурм продовжує залишатися одним із найбільш використовуваних і
ефективних методів створення різноманітних ідей, потужним інструментом творчого
вирішення проблем і прийняття управлінських рішень.
Технології
мозкового штурму мають велике значення, тому корисні не тільки для колективного
вирішення проблем на діловій нараді, розвитку творчого потенціалу його
учасників, підвищення вартості ресурсів компанії, але також для розвитку
смислової, комунікативної та емоційної компетентності керівників і фахівців,
формують у них ефективні навички говоріння і слухання.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1.        
Панфилова
А.П. Мозговые штурмы в коллективном принятии решений, — Спб, 2012. – 320 с.
2.        
Голубков
Е.П. Какое принять решение? Москва «Экономика», 1990. – 189 с.
3.        
Вербин
С. Наука принятия решений. — СПб.: Питер, 2002.-160 с.
Дышлевый П.С., Яценко Л.В. Регуляция творческой
деятельности — Воронеж: Изд-во Ворон. ун-та , 1986. — 211с.

Мозковий штурм

          
Вступ 

         
Я гадаю про метод мозгового штурму чули
практично всі (є люди, які називають його
мозкова атака). Багато, напевно, знають
для чого він потрібний. І лише деякі точно
знають як його застосовувати. Сьогодні
я повідаю вам правила мозкового штурму
,області його застосування, технології
його проведення.

     Що 
ж таке метод мозкового штурму?
По суті, це сукупність ідей, висловлених 
групою за певний проміжок часу. Ви запитаєте,
чому люди не можуть висловлювати ідеї
незалежно один від одного? У цьому 
і полягає основна «фішка». Метод мозкового
штурму базується на психологічному ефекті.
При звичайному спілкуванні (на конференції,
нараді.) ми стримуємо себе. А точніше нас
стримують різні бар’єри: соціальні, комунікативні,
психологічні. Концепція мозкового штурму
дозволяє прибрати ці бар’єри. Саме тому
невелика група людей може придумати набагато
більше ідей, ніж ті ж самі люди, але окремо.
Ідея, висловлена учасником штурму, не
критикується (як це буває у звичайному
середовищі), а допрацьовується іншими.

         
Що викликало до життя метод мозкового
штурму і всі його різновиди? Насамперед
— бажання подолати стереотипи мислення.
Саме на вирішення цієї задачі спрямовані
всі відомі евристичні методики. У певний
момент стає ясно, що типові рішення не
працюють, необхідні нові шляхи, необхідна
творчість. Але біда в тому, що і творча
діяльність часто здійснюється за стереотипними,
шаблонними схемами. Як правило, всі шаблонні
ідеї лежать на поверхні свідомості, вони
завжди під рукою, так як потрібні в повсякденному
житті найчастіше. Відомий досвід з «швидкими
аналогіями»: «Фрукт? — Яблуко! Поет?
— Пушкін!». Як правило, на самому початку
процеса учасники штурму ,активно видають
саме шаблонні ідеї. Одне з завдань мозкового
штурму — як можна швидше зняти «пласт
стереотипів», дати людям можливість
висловити їх. 

     1.
Історія виникнення
мозкового штурму

     …Друга 
світова війна. У відкритому 
морі – караван вантажних суден. 
Приходить радіотелеграма: бережіться,
неподалік від вас німецький 
підводний човен. Це означає, 
що будь-якої миті над хвилями може
з’явитися перископ субмарини, а там і
торпеда, здіймаючи бризки, помчить до
судна.

     І
тоді капітан одного з кораблів,
американець Алекс Осборн, пригадав
прийом, до якого у скрутних ситуаціях 
вдавалися пірати Середньовіччя. Так от, коли під
час плавання команда потрапляла в скруту,
на палубі збирались усі, щоб  почергово
запропонувати спосіб розв’язання проблеми.
Починав юнга, а закінчував капітан: перед
лицем небезпеки капітан і простий матрос
були рівні.

     Чому 
б відомий з історії прийом
не застосувати? Капітан вишикував на
палубі команду й наказав усім, починаючи
з юнги, чітко й голосно відповісти на
одне-єдине запитання: як урятуватись
у разі торпедної атаки? І додав: кажіть
геть усе, що спаде на думку! Що тут почалося!
Кухар, наприклад, запропонував усією
командою дмухнути на торпеду: можливо,
це зіб’є її з курсу…

     Морякам
поталанило: підводний човен ними
не зацікавився. Але пізніше, уже 
по завершенні війни, колишній капітан 
Осборн, проаналізувавши ситуацію,
дійшов висновку: абсурдна, на перший погляд,
пропозиція кухаря таки містить раціональне
зерно! Звісно, дмухати на торпеду наївно.
Зате струменем корабельної помпи, яка
є на кожному судні, рух торпеди цілком
можна загальмувати, а то й збити її з курсу…
Запатентований Осборном винахід полягав
ось у чому: у борт корабля вмонтовується
невеликий додатковий гвинт, який жене
вздовж борта струмінь води. Це помітно
знижує вразливість судна – торпеди ковзатимуть
уздовж його борта…

       
А чому б спосіб пошуку нових ідей через
аналіз усіх, нехай і безглуздих, пропозицій,
не застосувати в мирному житті? У 1953 році
колишній капітан Алекс Осборн видав книжку
“Керована уява”, з якої й розпочалася
популяризація в Америці, а пізніше й у
інших країнах методу
мозкового штурму

     Алекс
Осборн (1888-1966) є автором методу контрольних
запитань (Checklist). Запитання були такі:
Яке нове застосування технічного об’єкта
можна запропонувати? Як модифікувати
відомі способи його застосування? Що
можна/потрібно змінити в об’єкті: форму,
колір, розмір? Що в ньому можна/потрібно
об’єднати, замінити? А якщо замінити
матеріал, технологічний процес, джерело
живлення? і т.ін.

     Певно,
через якийсь час питання почали
обмежувати фантазію учасників обговорення.
Тоді обговорення ідей  Осборн вирішив 
замінити на їхнє продукування. Таке рішення
дало поштовх розвиткові методу мозкового
штурму. Спочатку
Осборн застосовував свій метод самостійно,
пізніше, описавши його в своїй книжці
«Ваша креативна сила» (1950),  зробив
основним у своєму агентстві. 

     2.
Поняття «Мозкови́й
штурм»

     «Мозкови́й
штурм», — популярний метод висування
творчих ідей у процесі розв’язування
наукової чи технічної проблеми, сеанси
якого стимулюють творче мислення.

     «Мозковим
штурмом» називають спільне розв’язання
проблем, яке забезпечується особливими
прийомами.

     Він
використовується в самих різних областях
— від рішення науково-технічних, економічних,
творчих завдань до пошуку варіантів поведінки
в складних соціальних або особистих ситуаціях.

     Завдяки
цьому з’являється можливість знайти
щось дійсно незвичайне, нове, креативне,
що могло б «пройти повз» за своєю
незвичністю.

     Основна
особливість методу «мозкової атаки»
полягає в колективному пошуку оригінальних
ідей.

     Основні
закономірності даного методу:

     В
основу методу покладено принцип 
співробітництва (співтворчості) учасників.
Спираючись на демократичні закономірності
спілкування, заохочуючи фантазію та несподівані
асоціації, учасники стимулюють зародження
оригінальних ідей один в одного й у такий
спосіб виступають їх співавторами.

       
Постійно утверджується віра у творчі
сили та здібності учасників. Вони виступають
як рівноправні партнери, які підтримують
творчу ініціативу та креативні можливості
один одного.

     Використовується 
оптимальне сполучення інтуїтивного й 
логічного. В умовах генерування 
ідей припустимим і бажаним є
ослаблення активності логічного мислення
й заохочення інтуїції. Саме з цією метою
критичний аналіз висловлених ідей відстрочений
у часі.

     2.1
Переваги мозкового
штурму

       1. Заохочення до креативного
мислення.

     Мозковий 
штурм є одним із небагатьох способів
генерації ідей з використанням структурованої
процедури.

     2.
Вихід за межі стандартного 
мислення.

     В
процесі колективної роботи зменшується 
шанс обминути продуктивну ідею.

     
3. Простота.

     Мозковий 
штурм — це метод, який легко зрозуміти 
та застосовувати. Він не вимагає високотехнологічного
обладнання чи довготривалої підготовки.
Одночасно його результати можна швидко
оцінити.

         
2.2  Недоліки мозкового
штурму

            
1. Висока ступінь залучення учасників.
Брейнстормінг спрацює лише тоді, коли
учасники спроможні висловити пропозиції,
які стануть доробком усієї групи.

     2.
Неповнота процесу.

     Реальні
переваги ідей та пропозицій, які учасники
висловлюють в ході мозкового 
штурму можуть бути оцінені
лише за межами навчальної аудиторії. 

     3.
Різновиди мозкового
штурму

     У
мозкового штурму є досить багато
різновидів, більшість з яких можна 
застосовувати на ділових зустрічах 
для вирішення професійних завдань.
До них відносяться: задній, тіньовий
і комбінований мозкові штурми, брейнрайтинг,
індивідуальний мозковий штурм, мозковий
штурм на дошці, мозковий штурм в стилі
«Соло», візуальний мозковий штурм,
мозковий штурм «По японські»Розглянемо
деякі різновиди.

            
Брейнрайтинг .Учасники групи пишуть свої
ідеї на аркушах паперу і потім обмінюються
ними один з одним. Ідея сусіда стає стимулом
для нової ідеї. Принципи мозкового штурму
залишаються тими ж.

            
Мозковий штурм на дошці. Вивішується
спеціальна дошка, на яку співробітники
розміщують записи тих ідей, які прийдуть
їм у голову протягом робочого дня. В центрі
дошки повинне бути написане великими
яскравими (різнокольоровими) літерами
— завдання, яке потребує вирішення. Будь-хто,
у кого виникне цікава думка, може прикріпити
до дошки листок з ідеєю. Переваги:проблема
завжди перед очима, і думки про неї будуть
постійно крутитися в умах всіх зацікавлених
в її вирішенні осіб. Народжується безліч
асоціацій. Знайомлячись з ідеями, прикріпленими
до дошки на аркушах, працівник, швидше
за все, знайде щось своє.

     Якщо 
листів з ідеями трохи або їх немає
— це говорить про те, що необхідно знайти
способи спонукати своїх співробітників
ставитися до роботи більш творчо.

     СОЛО.
Для проведення мозкового штурму самостійно
краще завести для своїх ідей спеціальну
картотеку. Важливо «записувати»
абсолютно всі ідеї — вдалі і не дуже, що
здаються абсурдними і порожніми.Якщо
ідея з’явилася — запишіть її.

     Візуальний 
мозковий штурм. Фіксація ідей з допомогою
малюнків. Як правило, ідеї з’являються
швидко, одна за одною, і замальовка допоможе
вам не тільки зафіксувати вдалу ідею,
але і не втратити темп в процесі роздумів.

     Переваги:швидкість
і гнучкість мислення.Відсутність передчасної
критики. 

     4.
Технології проведення
мозкового штурму

     4.1
Підготовка мозкового
штурму

     Сформуйте
групу генераторів ідей (як правило,
5-10 осіб). Це повинні бути творчі люди,
що володіють рухливим, активним розумом.

             
Сформуйте експертну групу, якій належить
піддати аналізу всі висунуті ідеї і відібрати
найкращі. На практиці нерідко самі генератори,
завершивши висунення ідей, виступають
як експерти. У рекламних агентствах в
ролі експерта виступає креативний директор.

              
За день-два до штурму розішліть учасникам
сповіщення про штурм з коротким описом
теми та завдання (бриф). Можливо, хтось
прийде з готовими ідеями.

            
Підготуйте все необхідне для запису ідей
і демонстрації списку. Варіанти:

      
1)Дошка і крейда

     
2)Аркуші паперу на планшетах і фломастери

     
3)Різнокольорові стікери

     
4)Ноутбук у зв’язці з проектором

             
Назначьте провідного мозкового штурму.
У більшості випадків провідний відомий
спочатку, він і організовує брейнстормінг.

             
Виберіть одного або двох секретерей,
які будуть фіксувати всі ідеї.

             
Вкажіть тривалість першого етапу. Зазвичай
близько години, у креативних агентствах,
звичайно, довше. Адже генерація ідей —
їх основна робота.

            
Учасники повинні знати, що час обмежений,
і їм необхідно видати як можна більше
ідей в стислі терміни. Це активізує, змушує
викластися. Чіткий таймінг — такаж обов’язкова
умова для учасників штурму, як довжина
дистанції для бігунів.

     Поставте 
завдання. Що конкретно потрібно отримати
в результаті мозкової атаки? Запишіть
завдання так, щоб вона весь час було
на увазі. Формулювання задачі та корисна
інформація містяться також у заяві, яка
роздана в друкованому вигляді.

            
Учасники повинні чітко уявляти, навіщо
вони зібралися і яку збираються вирішити
проблему.

     4.2
Ведучий мозкового штурму

     Провідний
(фасилітатор, модератор) по черзі дає
слово генераторів ідей, щоб вони не галасували
всі одночасно. Стежить, щоб всі учасники
штурму мали рівну можливість висловитися.
Ведучий може вносити свої ідеї нарівні
з усіма.

             
Коректно, але рішуче присікає критику
ідей, яка майже завжди мимоволі виникає,
особливо спочатку.

             
Типові фрази idea killers (вбивць ідей), і як
на них потрібно відповідати:

     —
З цього нічого не вийде. — «Звичайно,
якщо не розвивати цю ідею,
з неї нічого не вийде».

     —
Це не працює — «Але адже ідея
непогана?»

     —
Це занадто — «І що?»

     —
Клієнт ніколи це не схвалить
— «А що якщо схвалить?»

     —
Ну і що в цьому оригінального?
— «Те, що це раніше ніхто 
не пропонував».

     —
Хто завгодно може придумати 
таке — «Точно!»

             
Провідний забезпечує безперервність
висунення ідей. Він всіма заходами не
допускає затиску «поганих» ідей,
знімає побоювання учасників «ляпнути
що щось не те».

мозковий штурм — Ukrainian-Russian Dictionary

^uk Ви можете також організувати мозковий штурм, аби віднайти ідеї для покращення і застосування талантів.

LDS^ru Тошин спустился с гор на берег… затем, чтобы встретиться со своим старым другом

^uk Ми подумали про це на одному з мозкових штурмів.

ted2019^ru Ты же знаешь, мой отец никогда бы не отпустил меня в одиночку с Кэндора

^uk Максимум — це особливі кімнатки для мозкових штурмів.

QED^ru У Дилана новая девушка!

^uk Я міг бачити так ясно, як можливо, що всі ці поліпшення мозковий штурм були Боббі з знань.

QED^ru Мне продолжать?

^uk У нас проходили фантастичні мозкові штурми для розробки ідей разом із шведськими фокусниками, і вони допомагали нам створити спосіб маніпуляції результами людського вибору.

ted2019^ru Вам говорят

^uk Вдаючись до мозкового штурму подумайте, як ви можете ділитися своїм свідченням і складіть план зробити це на цьому тижні.

LDS^ru Закрывай, уезжаем

^uk В компанії X, яка раніше називалась Google X, ви знайдете аерокосмічного інженера, який працює поруч з модельєром, а колишні військові командири оперативного відділу проводять мозковий штурм разом з експертами з лазерів.

ted2019^ru Надо же, какое совпадение

^uk якщо зберемося разом і влаштуємо мозковий штурм.

OpenSubtitles2018.v3^ru Она открылась, чувак

^uk Це веде до висновку — перед наступною важливою нарадою вам слід прогулятись, і зайнятись під час прогулянки мозковим штурмом.

ted2019^ru Будем надеяться что в городе ничего не горит.- (Свини смеется

^uk Пари проводять мозковий штурм і знаходять рішення, які задовольнятимуть обидві сторони.

LDS^ru У папы был гараж.И когда я была маленькой, он купил только раму. Потом он таскал нас по свалкам, мы искали разные запчасти

^uk В основному справи йшли добре, мозкові штурми і таке інше.

QED^ru Bам здесь всегда помогут- Hикогда не видел его раньше

^uk Ви також можете заохочувати членів сім’ї, застосовуючи мозковий штурм або рольову гру, подумати про способи обговорення євангелії в повсякденних розмовах і про найближчі церковні заходи, на які вони зможуть запросити друга.

LDS^ru Она сказала, что очень нужно тебя видеть.Я сказал, чтоб ждала

^uk Ви можете обговорювати труднощі місіонерської роботи та вдатися до мозкового штурму, щоб визначити, яким чином розвивати якості, описані старійшиною Девідом А.

LDS^ru Мои цифры возросли

^uk Творче тертя — це не мозковий штурм, коли люди утримуються від своїх суджень.

ted2019^ru Мартин просто показал, что в твоей теории есть брешь

^uk І далі в нас був потяг на Лондон, де ми провели мозковий штурм у дуже вільний, неструктурований та нематематичний спосіб.

OpenSubtitles2018.v3^ru Возможно, Юсеф приглянулся им, потому что был мусульманином