Внутрішній валовий продукт це: Валовий внутрішній продукт — Вікіпедія – Валовий внутрішній продукт України — Вікіпедія
Валовий внутрішній продукт України — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ВВП України у 1987—2011 (фактичний та за паритетом купівельної спроможності)
Ва́ловий вну́трішній проду́кт (ВВП) Украї́ни — вартість кінцевої продукції (товарів і послуг), виробленої резидентами України за певний період часу. ВВП є одним із найважливіших показників розвитку економіки, який характеризує кінцевий результат виробничої діяльності економічних одиниць-резидентів у сфері матеріального та нематеріального виробництва.
Станом на 2018 валовий номінальний внутрішній продукт України становив 3 559 млрд ₴.[1]
Рівень зростання ВВП України. 1993—2018 рр.
У 2010 р. у сфері послуг створювалося 62,6 % доданої вартості, у промисловості та будівництві 29,2 %, у сільському господарстві 8,3 %.
Структура валової доданої вартості у 2010 р.[2]
| Вид економічної діяльності | Обсяг валової доданої вартості, млн грн | Частка |
|---|---|---|
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; ремонт | 164 826 | 16,5 % |
| Обробна промисловість | 158 483 | 15,8 % |
| Транспорт і зв’язок | 111 013 | 11,1 % |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 99 725 | 10,0 % |
| С/г, мисливство, лісове та рибне господарство | 82 892 | 8,3 % |
| Фінансова діяльність | 70 523 | 7,1 % |
| Добувна промисловість | 65 551 | 6,6 % |
| Освіта | 55 678 | 5,6 % |
| Державне управління | 52 230 | 5,2 % |
| Охорона здоров’я та соціальна допомога | 42 181 | 4,2 % |
| Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 34 984 | 3,5 % |
| Будівництво | 32 518 | 3,3 % |
| Комунальні та індивідуальні послуги, культура та спорт | 19 061 | 1,9 % |
| Готелі та ресторани | 10 308 | 1,0 % |
| Всього | 999 973 | 100,0 % |
| 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| С/г, мисливство, лісове та рибне господарство | 16,1 | 14,5 | 11,9 | 11,7 | 10,3 | 8,4 | 7,2 | 7,6 | 7,8 | 8,3 |
| Добувна промисловість | 4,6 | 4,9 | 3,9 | 4,5 | 4,5 | 4,8 | 6,3 | 4,8 | 6,6 | |
| Обробна промисловість | 19,4 | 19,8 | 20,3 | 20,1 | 21,9 | 22,5 | 21,8 | 19,1 | 16,7 | 15,8 |
| Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води | 6,1 | 5,6 | 5,0 | 3,9 | 3,8 | 3,8 | 3,5 | 3,3 | 3,8 | 3,5 |
| Будівництво | 4,0 | 3,7 | 4,2 | 4,5 | 4,1 | 4,3 | 4,6 | 3,4 | 2,5 | 3,3 |
| Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; ремонт | 12,2 | 12,0 | 12,9 | 12,9 | 14,2 | 14,1 | 14,5 | 15,3 | 15,3 | 16,5 |
| Готелі та ресторани | 0,6 | 0,6 | 0,7 | 0,7 | 0,6 | 1,1 | 1,0 | 1,1 | 0,9 | 1,0 |
| Транспорт і зв’язок | 13,4 | 13,5 | 14,4 | 13,4 | 12,0 | 11,5 | 10,7 | 10,1 | 11,5 | 11,1 |
| Фінансова діяльність | 2,9 | 3,0 | 3,8 | 6,7 | 5,0 | 5,2 | 6,5 | 8,0 | 7,9 | 7,1 |
| Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам | 6,9 | 7,3 | 6,9 | 7,4 | 7,7 | 8,0 | 9,7 | 9,9 | 11,3 | 10,0 |
| Державне управління | 4,1 | 4,3 | 4,2 | 4,4 | 5,2 | 5,4 | 5,1 | 5,2 | 5,5 | 5,2 |
| Освіта | 4,9 | 5,3 | 5,6 | 5,1 | 5,3 | 5,4 | 5,0 | 5,1 | 5,8 | 5,6 |
| Охорона здоров’я та соціальна допомога | 3,3 | 3,6 | 3,7 | 3,4 | 3,5 | 3,6 | 3,4 | 3,4 | 4,1 | 4,2 |
| Комунальні та індивідуальні послуги, культура та спорт | 1,5 | 1,8 | 1,8 | 1,7 | 1,9 | 2,1 | 2,0 | 2,1 | 2,0 | 1,9 |
Динаміка валового внутрішнього продукту України з 1987 року[3][4][5][6][7][8][9][10]
Колір фону: 1987—1995 роки вказано в карбованцях позначає прогнозовані дані, які не є остаточними.
| Рік | ВВП України в гривнях (млрд) | ВВП України в доларах США (млрд) | ВВП України на одну особу в гривнях | ВВП України на одну особу в доларах США | Ріст фізичного ВВП України (%) | Ріст фізичного ВВП України на одну особу (%) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1987 | н.д. | 64,1 ▲ | н.д. | 1249,4 ▲ | н.д. | н.д. |
| 1988 | н.д. | 74,7 ▲ | н.д. | 1449,9 ▲ | 2,6 ▲ | 2,1 ▲ |
| 1989 | н.д. | 82,7 ▲ | н.д. | 1597,5 ▲ | 3,9 ▲ | 3,4 ▲ |
| 1990 | 167 ▲ | 81,5 ▼ | 3000 ▲ | 1569,7 ▼ | -6,4 ▼ | -6,6 ▼ |
| 1991 | 299 ▲ | 77,5 ▼ | 6000 ▲ | 1489,7 ▼ | -8,7 ▼ | -8,9 ▼ |
| 1992 | 5033 ▲ | 73,9 ▼ | 97000 ▲ | 1417,9 ▼ | -9,9 ▼ | -10,2 ▼ |
| 1993 | 148273 ▲ | 65,6 ▼ | 2842000 ▲ | 1258,1 ▼ | -14,2 ▼ | -14,1 ▼ |
| 1994 | 1203769 ▲ | 52,5 ▼ | 23184000 ▲ | 1012,1 ▼ | -22,9 ▼ | -22,6 ▼ |
| 1995 | 5451642 ▲ | 48,2 ▼ | 105793000 ▲ | 935,9 ▼ | -12,2 ▼ | -11,5 ▼ |
| 1996 | 81,5 ▼ | 44,5 ▼ | 1595 ▼ | 872,7 ▼ | -10,0 ▼ | -9,3 ▼ |
| 1997 | 93,4 ▲ | 50,2 ▲ | 1842 ▲ | 991,2 ▲ | -3,0 ▼ | -2,2 ▼ |
| 1998 | 102,6 ▲ | 41,9 ▼ | 2040 ▲ | 835,3 ▼ | -1,9 ▼ | -1,2 ▼ |
| 1999 | 130,4 ▲ | 31,6 ▼ | 2614 ▲ | 635,8 ▼ | -0,2 ▼ | 0,6 ▲ |
| 2000 | 176,1 ▲ | 31,3 ▼ | 3582 ▲ | 635,7 ▼ | 5,9 ▲ | 6,7 ▲ |
| 2001 | 211,2 ▲ | 38,0 ▲ | 4340 ▲ | 780,7 ▲ | 8,8 ▲ | 10,0 ▲ |
| 2002 | 234,1 ▲ | 42,4 ▲ | 4855 ▲ | 879,5 ▲ | 5,3 ▲ | 6,6 ▲ |
| 2003 | 277,4 ▲ | 50,1 ▲ | 5801 ▲ | 1048,5 ▲ | 9,5 ▲ | 10,5 ▲ |
| 2004 | 357,5 ▲ | 64,9 ▲ | 7535 ▲ | 1367,4 ▲ | 11,8 ▲ | 12,6 ▲ |
| 2005 | 457,3 ▲ | 86,1 ▲ | 9709 ▲ | 1828,7 ▲ | 3,1 ▲ | 3,8 ▲ |
| 2006 | 565,0 ▲ | 107,8 ▲ | 12076 ▲ | 2303,0 ▲ | 7,6 ▲ | 8,3 ▲ |
| 2007 | 751,1 ▲ | 142,7 ▲ | 16150 ▲ | 3068,6 ▲ | 8,2 ▲ | 8,9 ▲ |
| 2008 | 990,8 ▲ | 179,9 ▲ | 21419 ▲ | 3891,0 ▲ | 2,2 ▲ | 2,8 ▲ |
| 2009 | 947,0 ▼ | 117,2 ▼ | 20564 ▼ | 2545,5 ▼ | -15,1 ▼ | -14,8 ▼ |
| 2010 | 1120,6 ▲ | 24429 ▲ | 2974,0 ▲ | 4,1 ▲ | 4,5 ▲ | |
| 2011 | 1349,2 ▲ | 163,2 ▲ | 29519 ▲ | 3570,8 ▲ | 5,4 ▲ | 5,8 ▲ |
| 2012 | 1459,1 ▲ | 175,8 ▲ | 32002 ▲ | 3856,8 ▲ | 0,2 ▲ | 0,4 ▲ |
| 2013 | 1522,7 ▲ | 183,3 ▲ | 33473 ▲ | 4030,3 ▲ | -0,0 ▼ | 0,3 ▲ |
| 2014* | 1586,9 ▲ | 133,5 ▼ | 35834,0 ▲ | 3014,6 ▼ | -6,6 ▼ | -6,3 ▼ |
| 2015* | 1988,5 ▲ | 91,0 ▼ | 46210,2 ▲ | 2115,4 ▼ | -9,8 ▼ | -9,4 ▼ |
| 2016* | 2383,2 ▲ | 93,3 ▲ | 55853,5 ▲ | 2185,9 ▲ | 2,4 ▲ | 2,9 ▲ |
| 2017* | 2982,9 ▲ | 112,2 ▲ | 70224,3 ▲ | 2641,4 ▲ | 2,5 ▲ | 3,0 ▲ |
| 2018* | 3558,7 ▲ | 130,8 ▲ | 84190,0 ▲ | 3095,1 ▲ | 3,3 ▲ | 3,8 ▲ |
| 2019* | 4080,2 ▲ | 164,2 ▲ | — ▲ | 3918,2 ▲ | 3,7 ▲ | 4,3 ▲ |
| 2020* | 4652,0 ▲ | 186,82 ▲ | — ▲ | 4461,6 ▲ | 3,8 ▲ | 4,4 ▲ |
| 2021* | 5205,9 ▲ | 208,76 ▲ | — ▲ | 5030,56 ▲ | 4,1 ▲ | 4,7 ▲ |
| 2022* | 5759,0 ▲ | 230,73 ▲ | — ▲ | 5618,51 ▲ | 4,5 ▲ | 5,2 ▲ |
* — 2014 — 2019 роки не враховано ВВП на тимчасово окупованих Росією територіях України.
Регіони України за ВРП у 2013 р.
Регіони України за величиною валового регіонального продукту (ВРП) у 2012 р.[11]
ВРП України на душу населення у 2013 р.
Зміна фізичного обсягу ВРП за 2008—2013 рр. (у цінах попередніх років)
порівняння часток населення та ВРП за регіонами відносно всієї України, 2013
| ВРП, млн ₴ | ВРП від загальноукраїнського | ВРП в розрахунку на 1 особу | ВРП на 1 особу від середньоукраїнського | |
|---|---|---|---|---|
| м. Київ | 275 685 | 18,9 % | 97 429 | 304,4 % |
| Донецька область | 170 775 | 11,7 % | 38 907 | 121,6 % |
| Дніпропетровська область | 147 970 | 10,1 % | 44 650 | 139,5 % |
| Харківська область | 82 223 | 5,6 % | 29 972 | 93,7 % |
| Київська область | 69 663 | 4,8 % | 40 483 | 126,5 % |
| Одеська область | 64 743 | 4,4 % | 27 070 | 84,6 % |
| Львівська область | 61 962 | 4,2 % | 24 387 | 76,2 % |
| Луганська область | 58 767 | 4,0 % | 25 950 | 81,1 % |
| Полтавська область | 56 580 | 3,9 % | 38 424 | 120,1 % |
| Запорізька область | 54 828 | 3,8 % | 30 656 | 95,8 % |
| Автономна Республіка Крим | 44 536 | 3,1 % | 22 675 | 70,9 % |
| Вінницька область | 33 024 | 2,3 % | 20 253 | 63,3 % |
| Івано-Франківська область | 32 286 | 2,2 % | 23 379 | 73,1 % |
| Черкаська область | 31 265 | 2,1 % | 24 558 | 76,7 % |
| Миколаївська область | 29 205 | 2,0 % | 24 838 | 77,6 % |
| Хмельницька область | 26 237 | 1,8 % | 19 920 | 62,2 % |
| Сумська область | 24 933 | 1,7 % | 21 722 | 67,9 % |
| Житомирська область | 24 849 | 1,7 % | 19 551 | 61,1 % |
| Чернігівська область | 23 934 | 1,6 % | 22 096 | 69,0 % |
| Кіровоградська область | 22 056 | 1,5 % | 22 082 | 69,0 % |
| Рівненська область | 21 795 | 1,5 % | 18 860 | 58,9 % |
| Закарпатська область | 21 404 | 1,5 % | 17 088 | 53,4 % |
| Волинська область | 20 005 | 1,4 % | 19 249 | 60,1 % |
| Херсонська область | 19 357 | 1,3 % | 17 910 | 56,0 % |
| Тернопільська область | 17 957 | 1,2 % | 16 644 | 52,0 % |
| Чернівецька область | 13 166 | 0,9 % | 14 529 | 45,4 % |
| м. Севастополь | 9 891 | 0,7 % | 25 872 | 80,8 % |
| Україна | 1459 096 | 100,0 % | 32 002 | 100,0 % |
Валовой внутренний продукт — Википедия
Мировой ВВП по ППС на 2014 год
Валово́й вну́тренний проду́кт (англ. Gross Domestic Product), общепринятое сокращение — ВВП (англ. GDP) — макроэкономический показатель, отражающий рыночную стоимость всех конечных товаров и услуг (то есть предназначенных для непосредственного употребления, использования или применения), произведённых за год во всех отраслях экономики на территории государства для потребления, экспорта и накопления, вне зависимости от национальной принадлежности использованных факторов производства. Впервые это понятие было предложено в 1934 году Саймоном Кузнецом.
ВВП страны может быть выражен как в национальной валюте, и при необходимости справочно пересчитан по биржевому курсу в иностранную валюту, так и может быть представлен по паритету покупательной способности (ППС) (для более точных международных сравнений).
История происхождения
Работы по измерению объёма национального производства начались в 30-е годы XX века экономистом Саймоном Кузнецом в Департаменте Коммерции США. Первые оценки национального дохода сделаны Кузнецом в 1934 году. В этой работе впервые появились счета национального дохода и продукта. Кузнец пересчитал счета национального дохода США до 1869 года. Впервые доклад о национальном доходе и производстве за период 1929—1935 был представлен Конгрессу США в 1937 году. До этого никто не имел детальных представлений об экономической деятельности страны. Термин макроэкономика до 1939 года в печати не употреблялся. В 1971 году Саймон Кузнец получил Нобелевскую премию.
До 1991 года базовым показателем в макроэкономических исследованиях был валовой национальный продукт. ВВП стал основным индикатором для совместимости с системой национальных счетов Организации Объединённых Наций.
Определение
Согласно учебнику «Экономикс» (К. Р. Макконнелл и С. Л. Брю, первое издание 1960 год) валовой внутренний продукт — это общая рыночная стоимость всех готовых товаров и услуг, произведённых на территории страны в течение года[2]. ВВП может быть исчислен как сумма валовой добавленной стоимости всех отраслей (или институциональных секторов) плюс чистые налоги на продукты (налоги на продукты за вычетом субсидий на продукты)[3].
Номинальный и реальный ВВП
Выделяют номинальный и реальный ВВП (англ. nominal and real GDP).
Номинальный ВВП — стоимость всех конечных товаров и услуг рассматриваемого региона или государства, выраженная в текущих рыночных ценах. Вследствие этого номинальный ВВП зависит от изменений индекса цен и доходов рассматриваемой экономики. Номинальный ВВП растёт при инфляции в связи с ростом цен на продукцию и услуги. И наоборот, падает при дефляции в связи с падением цен. Так, уровень инфляции в 5 %, при неизменном уровне производства товаров, ведёт к росту ВВП тоже на 5 %.
В реальном ВВП учитывается, в какой степени рост ВВП определяется реальным ростом производства, а не ростом цен[4]. За базу для реального ВВП могут браться как цены предыдущего, так и любого другого года. Отношение номинального ВВП к реальному ВВП называют дефлятором[5].
- GDPreal=GDPnominalDeflator{\displaystyle \mathrm {GDP} _{\text{real}}={\frac {\mathrm {GDP} _{\text{nominal}}}{\mathrm {Deflator} }}}
- Deflator=Σ(QtPt)Σ(QtP0)=GDPnominalGDPreal{\displaystyle \mathrm {Deflator} ={\frac {\Sigma (Q^{t}P^{t})}{\Sigma (Q^{t}P^{0})}}={\frac {\mathrm {GDP} _{\text{nominal}}}{\mathrm {GDP} _{\text{real}}}}}.
Где Qt{\displaystyle Q^{t}} — объём выпуска текущего года;
- Pt{\displaystyle P^{t}} — цена текущего года;
- P0{\displaystyle P^{0}} — цена базисного года.
Валовый национальный продукт
Валовый национальный продукт (англ. Gross National Product, англ. Gross National Income). Сокращённое обозначение ВНП (англ. GNP или GNI).
В отличие от ВВП, отражающего совокупную стоимость всех благ, созданных на территории страны, валовой национальный продукт (ВНП) отражает совокупную стоимость благ, созданных только её резидентами, вне зависимости от их географического положения.
ВВП на душу населения
ВВП на душу населения является важным экономическим показателем материального благосостояния в стране или регионе. Он рассчитывается следующим образом:
- GDPper capita=GDPZpopulation{\displaystyle \mathrm {GDP} _{\text{per capita}}={\frac {\mathrm {GDP} }{\mathrm {Z} _{\text{population}}}}}
Для более объективного сравнения разных стран по данному показателю используют ВВП на душу населения, рассчитанный по ППС.
Другие определения
Чистый национальный продукт — валовый национальный продукт после вычета амортизации.
Фактический ВВП — это ВВП при неполной занятости, который отражает реализованные возможности экономики.
Потенциальный ВВП — это ВВП при полной занятости, он отражает потенциальные возможности экономики. Последние могут быть намного выше реальных. Разница между фактическим и потенциальным ВВП называется разрывом ВВП.
Исключение из расчёта ВВП
Из расчёта ВВП исключаются все непроизводственные сделки[2]:
- финансовые сделки:
- государственные трансфертные платежи, в том числе выплаты социального страхования, пособия по безработице, пенсии и выплаты, которые государство предоставляет отдельным домохозяйствам;
- частные трансфертные платежи, в том числе материальная помощь, студенческие стипендии, разовые дары от богатых родственников, не связаны с производством, а просто представляют собой передачу средств от одного частного лица к другому;
- сделки с ценными бумагами, в том числе все сделки купли-продажи акций и облигаций.
- продажа подержанных товаров, стоимость которых были включены в расчёт в предыдущие периоды.
Методы расчёта
Существует 3 метода расчёта ВВП:
ВВП по доходам
- ВВП = Национальный доход + амортизация + косвенные налоги — субсидии — чистый факторный доход из-за границы (ЧДиФ) (или + чистый факторный доход иностранцев, работающих на территории данной страны (ЧДФ)), где:
- Национальный доход = заработная плата + арендная плата + процентные платежи + прибыль корпораций.
Данная формула характеризует ВВП по доходам в системе национальных счетов ООН (версия 2008 года). Операционная разница измеряет излишек или дефицит, полученный от производства до выплаты любых процентов, ренты или сходных платежей, выплачиваемых по финансовым или материальным непроизведённым активам, заимствованным или арендованным предприятием, а также до получения любых процентов или ренты, полученных по финансовым или материальным непроизведённым активам, принадлежащим предприятию (для некорпорированных предприятий, принадлежащих домашним хозяйствам, данный показатель называется «смешанным доходом»).
ВВП по расходам
- Y=C+I+G+Xn{\displaystyle Y=C+I+G+Xn}, где
- Xn=Ex−Im{\displaystyle Xn=Ex-Im}
- ВВП = конечное потребление + валовое накопление капитала (инвестиции в фирму, то есть покупка станков, оборудования, запасов, места производства) + государственные расходы + чистый экспорт (экспорт − импорт; может быть как положительным, так и отрицательным).
Конечное потребление включает в себя расходы на удовлетворение конечных потребностей индивидов или общества, произведённые следующими институциональными секторами: сектор домашних хозяйств, сектор органов государственной власти (госсектор), сектор частных некоммерческих организаций, обслуживающих домашние хозяйства. Валовое накопление капитала измеряется общей стоимостью валового накопления основного капитала, изменениями в запасах материальных оборотных средств и чистым приобретением ценностей единицей или сектором.
ВВП по добавленной стоимости (производственный метод)
- ВВП = сумма добавленных стоимостей.
- Добавленная стоимость фирмы = доход фирмы — промежуточная стоимость производства товара или услуги.
- Общая добавленная стоимость = общий уровень выпуска — общая ценность промежуточной продукции[6].
Объём ВВП рассчитывается в настоящее время в соответствии с рекомендациями неоклассической теории — как сумма добавленной стоимости, созданной на территории страны при предположении, что она создаётся как в сфере производства, так и в сфере услуг. При этом добавленная стоимость оценивается как разность между доходом предприятия и материальными затратами и не включает косвенных налогов, уплачиваемых с продукции (услуг). В итоге общий объём ВВП отличается от суммарной добавленной стоимости, зафиксированной в сферах производства и услуг, на величину чистых косвенных налогов (косвенных налогов за вычетом субсидий, предоставляемых государством бизнесу).
Критика
С начала использования ВВП многие авторитетные экономисты предупреждали, что ВВП является «специализированным инструментом», и что применение его в качестве индикатора общего благосостояния может приводить к опасным заблуждениям. Саймон Кузнец, один из архитекторов системы национального учёта США, предостерегал против отождествления роста ВВП с увеличением экономического или социального благосостояния (Kuznets, 1934; Kuznets и др., 1941).
Поскольку ВВП учитывает только денежные операции, связанные с производством и продажей товаров и услуг, этот показатель основан на принципиально неполной картине социальной и природной систем, в рамках которых существуют человек и экономика. ВВП не учитывает характер производимой продукции и долговременные перспективы — рост добычи природных ресурсов и рост объёмов высокотехнологичной продукции оказывают на показатель одинаковое влияние. Методика подсчёта ВВП поощряет истощение природных ресурсов, засчитывая уменьшение природного капитала в качестве дохода, хотя этим подрывается основа аналогичных доходов в будущем и ведёт к деградации экосистем, с которыми связано поддержание жизни на планете.
При расчёте ВВП не учитывается теневая экономика, в результате чего показатели экономического роста могут существенно занижаться.
Несмотря на это, экономическая политика большинства стран мира в значительной степени определяется целью увеличения ВВП[7].
Ведущие экономисты, политики, предприниматели и средства массовой информации регулярно говорят о росте ВВП так, как будто он представляет собой прогресс в целом или рост благосостояния общества. По мнению критиков, рост ВВП в современном мире стал чем-то вроде «магической формулы» для решения всех проблем. Ван ден Берг (2009)[8] приходит к выводу, что «поддержка этого индикатора не имеет хорошего обоснования, скорее она основана на догме, или, в лучшем случае, на привычке».
Предложен ряд альтернативных индикаторов, призванных устранить недостатки, присущие ВВП. Некоторые из них, в частности Индикатор подлинного прогресса и Чистые накопления[9] также основаны на системе национальных счетов и выражаются в денежной форме.
Во Франции в 2008 году для выработки подобных критериев была создана международная Комиссия по основным показателям экономической деятельности и социального прогресса.
ВВП России и других стран
По объёму ВВП по ППС Россия занимала (в 2018 году) 6-е место, находясь после КНР (1-е место), США (2-е), Индии (3-е), Японии (4-е) и Германии (5-е)[10].
| 0000 |  Динамика ВВП (по ППС) России и Германии. Источник: Всемирный Банк. Примечание: Исходный файл — интерактивный |
ВВП на душу населения России и других стран
| 0000 |  Динамика ВВП (по ППС) на душу населения России и других крупнейших государств, образованных в результате распада СССР. Источник: Всемирный Банк |
См. также
Примечания
Ссылки
Валовий внутрішній продукт
Зміст
ВСТУП
1. ВВП І МЕТОДИ ЙОГО РОЗРАХУНКУ
1.1 Метод доданої вартості
1.2 Метод розрахунку ВВП за витратами
1.3 Метод розрахунку ВВП за доходами
НОМІНАЛЬНИЙ І РЕАЛЬНИЙ ВВП
ПРИЧИНИ НЕТОЧНОСТІ ПОКАЗНИКА ВВП
ВИСНОВОК
ЗАВДАННЯ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Введення
Макроекономіка є найважливішим розділом економічної теорії, в якому досліджується функціонування національної економіки як єдиного цілого.
При макроекономічному підході до аналізу основним предметом вивчення є спільна діяльність всіх економічних суб’єктів і узагальнюючі результати цієї діяльності.
Слід зазначити, що з одного боку поділ економічної науки на мікро-і макроекономіку певною мірою умовно. У той же час інтереси окремого індивідуума, однієї фірми, однієї галузі, окремого ринку і інтереси суспільства не рівнозначні і з цієї точки зору необхідно поділ на мікро-та макроекономіку. Для аналізу економічних подій потрібна цілісна система показників. Найбільш значними є: валовий внутрішній продукт (ВВП), валовий національний продукт (ВНП), чистий внутрішній продукт (ЧВП), національний дохід (НД), особистий дохід (ЛД), наявний дохід (РД), чистий економічний добробут (ЧЕБ).
Найважливіше місце серед цих показників посідає валовий внутрішній продукт (ВВП).
Валовий внутрішній продукт — це грошова оцінка всіх вироблених кінцевих товарів і послуг, створених на території даної країни, або, висловлюючись інакше, в географічних межах якої-небудь країни або регіону.
1. ВВП та методи його розрахунку
Економічна теорія і статистика для вимірювання об’єму національного виробництва використовують ряд показників, серед яких найважливіше місце займає показник валового внутрішнього продукту (ВВП). При розрахунку ВВП використовують три основні методи.
1.1 Метод доданої вартості
ВВП — це грошова оцінка всіх вироблених кінцевих товарів і послуг в економіці за рік.
Для правильного розрахунку ВВП необхідно врахувати всі продукти та послуги, вироблені в даному році, але без повторного, або подвійного обліку. Ось чому у визначенні ВВП мова йде про кінцеві товари і послуги. Ці блага споживаються в рамках домашніх господарств чи фірм, і не беруть участь в подальшому виробництві, на відміну від проміжних товарів. Наприклад, продовольчі товари, пральні машини, перукарські послуги, які купуються домашніми господарствами — типовий приклад споживання кінцевих товарів і послуг. На відміну від них, борошно, куплена хлібозаводом для випічки хліба, являє собою проміжну продукцію. Якщо у ВВП включити проміжні продукти, тобто товари, що використовуються для виробництва інших товарів, то ми з неминучістю отримаємо завищену оцінку ВВП. Так, ціна борошна буде врахована кілька разів: спочатку як результат діяльності борошномельного заводу (власне ціна борошна), потім — в ціні випеченого хліба, далі — в ціні розфасованого хліба в супермаркеті і т.д.
Виключити подвійний рахунок дозволяє показник доданої вартості, який представляє різницю між продажами фірмами їх готової продукції та купівлею матеріалів, інструментів, палива, енергії та послуг у інших фірм. Іншими словами, додана вартість — це ринкова ціна продукції фірми, за вирахуванням вартості спожитої сировини і матеріалів, куплених у постачальників.
Підсумовуючи додані вартості, вироблені усіма фірмами в країні, можна визначити ВВП, який і представляє ринкову оцінку всіх випущених товарів і послуг.
1.2 Метод розрахунку ВВП за витратами
При розрахунку ВВП на основі витрат підсумовуються наступні величини:
Споживчі витрати населення ( ).
Валові приватні інвестиції в національну економіку ( ).
Державні закупівлі товарів і послуг ( ).
Чистий експорт ( ), Який представляє різницю між експортом та імпортом даної країни.
Таким чином, перераховані тут витрати складають обсяг ВВП, що позначається в макроекономічній теорії символом , І показують ринкову оцінку річного виробництва:
Витрати домашніх господарств на особисте споживання ( ) Включають витрати на придбання товарів тривалого користування, продовольчих товарів, одягу і предметів домашнього ужитку, а також різних послуг.
Валові приватні інвестиції ( ), Або капіталовкладення являють собою суму чистих інвестицій ( ) (Приріст запасу капітальних благ тривалого користування, тобто будівель і споруд, машин та обладнання, товарно-матеріальних запасів) та амортизації ( ) Протягом року.
Державні закупівлі товарів і послуг ( ) — Це витрати державних установ та органів влади всіх рівнів на придбання товарів і оплату послуг праці зайнятих в державному секторі. У ці державні витрати не включаються трансфертні платежі.
Трансферні платежі — це безоплатні виплати держави, так як вони не є платою за надану послугу (наприклад, державні допомоги по бідності, по безробіттю, підтримці неповних сімей тощо). Оскільки вони виплачуються не в обмін на послуги якого-небудь фактора виробництва, остільки їх не розглядають як факторні доходи.
Чистий експорт ( ) — Це різниця між експортом та імпортом країни, оскільки більшість країн представляє собою відкриту економіку, в якій уряд не перешкоджає вільному переміщенню товарів, капіталу, робочої сили через національні кордони.
1.3 Метод розрахунку ВВП за доходами
ВВП можна представити як суму факторних доходів (заробітна плата, відсоток, прибуток і рента), тобто визначити як суму винагород власників факторів виробництва. При цьому, оскільки мова йде саме про валовий внутрішній продукт, у нього включаються доходи всіх суб’єктів, які здійснюють свою діяльність у географічних межах даної країни, як резидентів, так і нерезидентів. Резиденти — це громадяни, які проживають на території даної країни, за винятком іноземців, які перебувають у країні менше 1 року.
Таким чином, обсяг ВВП дорівнює:
w — заробітна плата;
r — відсоток;
R — рента;
P — прибуток;
d — амортизація;
T — непрямі податки.
2. Номінальний і реальний ВВП
Інфляція і дефляція ускладнюють підрахунок ВВП. Оскільки ВВП є грошово тимчасової та кількісний показник це означає, що на величину ВВП впливають зміна, як фізичного обсягу всієї продукції, так і рівня цін.
Наприклад, ми не можемо прямо відповісти на питання, викликаний чи 4-х відсотковий ріст ВВП збільшенням на 4% обсягу виробництва при нульовій інфляції, або він викликаний 4-х відсотковою інфляцією при незмінному обсязі виробництва, або 2-х процентним зростанням виробництва і 2 -х відсотковою інфляцією. Проблема полягає в тому, щоб скорегувати грошовий показник, і для цього було знайдено рішення: скорочувати показник ВВП з урахуванням зростаючих цін. І навпаки, підвищувати його, коли ціни падають. Показник ВВП, який відображає поточні ціни, тобто такий показник, який не скоригованого з урахуванням рівня цін, називається номінальним ВВП. Скоригований з урахуванням інфляції або дефляції є реальний ВВП.
Номінальний ВВП — це ВВП, підрахований у поточних цінах. У макроекономічній теорії його позначають символом PQ, де P означає індекс цін, а Q — фізичний обсяг виробництва. Для того, щоб визначити фізичний обсяг виробництва, необхідно виконати наступну процедуру: встановити так званий базисний рік і розрахувати в його ціни вироблений в поточному році ВВП. Наприклад, всі товари та послуги, вироблені в 1999 р ., Розраховуються в цінах 1992 р . У промислово розвинених країнах кожні 10-15 років визначається базисний рік. Неправильно було б зіставляти фізичні обсяги ВВП 1999 р . і попередніх йому років, користуючись протягом багатьох десятиліть цінами на товари і послуги, наприклад, 1913 р ., Обраного в якості базисного. Адже в ті далекі часи просто не існувало тих благ і послуг, які звичні для нас зараз — телевізорів, комп’ютерів, послуг Інтернет, безлічі медикаментів і т. п., а, отже, і не існувало цін на цих товарів.
Отже, реальний ВВП — це фактичний обсяг випуску продукції, розрахований у цінах базисного року. Показник ВВП в базисних цінах може за рік змінюватися менше або більше, ніж ВВП у поточних цінах. Таким чином, для обчислення реального ВВП необхідно використовувати індекс цін.
, Отже,
Дефлятор ВВП вимірює інтенсивність інфляції або зворотного процесу — дефляції, коли спостерігається зниження загального рівня цін у країні. Якщо величина індексу цін виявилася більше 1, то ми зробили дефлірованіе ВВП, тобто елімінувати чинник інфляції. Якщо ж індекс цін виявився менше 1, то ми зробили інфлірованіе, тобто очистили номінальний ВВП від впливу дефляції.
3. Причини неточності показника ВВП
Наскільки точно показник ВВП вимірює економічну активність і добробут нації? Це питання викликає особливий інтерес економістів у зв’язку з низкою причин.
По-перше, не вся ділова активність враховується в офіційному показнику ВВП. Існує ряд благ, які важко піддаються вимірюванню, оскільки вони не мають ринкової оцінки (не реалізуються на ринку). Перш за все, це діяльність в рамках домашнього господарства — приготування їжі, виховання дітей, ремонт своїми силами; добровільну працю, наприклад, робота з прибирання території навколо свого будинку; допомогу сусідам; благодійна діяльність і т.п.
По-друге, діяльність у сфері тіньової економіки, тобто ділова активність, що здійснюється в обхід встановленого законодавства. Тут слід розрізняти два типи угод (трансакцій): угоди, які не є нелегальними з точки зору закону (наприклад, репетиторство), але, здійснюючи їх, люди порушують податкове законодавство, тому що не декларують свої доходи. Інший тип трансакцій — незаконна діяльність (проституція, виробництво і продаж наркотиків, торгівля зброєю тощо).
Найбільш відомими методами оцінки тіньової економіки є наступні:
Аналіз попиту на готівку (підхід заснований на тому, що тіньова економіка поглинає переважну частину готівки — адже нелегальні угоди відбуваються за готівку — за вирахуванням грошей на руках у населення).
Метод обліку витрати електрики (оскільки електроенергію не можна запасати про запас, остільки перевищення темпів зростання споживання електроенергії в країні над темпами зростання реального ВВП свідчить про її споживанні тіньовим сектором).
Розбіжність між фактичними та офіційно врахованими трудовими ресурсами.
Розбіжність між доходами і витратами.
По-третє, показник ВВП не враховує добробут суспільства, пов’язане з дозвіллям, чи цінністю вільного часу. Наприклад, якщо ви, приймете рішення про скорочення годин своєї роботи, то в показнику ВВП це відіб’ється як зменшення доданої вартості. Однак ваш добробут, вимірюване не тільки грошима, але і вільним часом, стане вище.
По-четверте, в показнику ВВП відсутня оцінка негативних результатів ділової активності, таких, як забруднення навколишнього середовища, що тягне за собою зменшення добробуту суспільства.
Висновок
Макроекономіка є найважливішим розділом економічної теорії, в якому досліджується функціонування національної економіки як єдиного цілого.
При макроекономічному підході до аналізу основним предметом вивчення є спільна діяльність всіх економічних суб’єктів і узагальнюючі результати цієї діяльності. Для аналізу економічних подій потрібна цілісна система показників.
Найважливіше місце серед цих показників посідає валовий внутрішній продукт (ВВП).
Валовий внутрішній продукт — це грошова оцінка всіх вироблених кінцевих товарів і послуг, створених на території даної країни, або, висловлюючись інакше, в географічних межах якої-небудь країни або регіону.
Інфляція і дефляція ускладнюють підрахунок ВВП. Оскільки ВВП є грошово тимчасової та кількісний показник це означає, що на величину ВВП впливають зміна, як фізичного обсягу всієї продукції, так і рівня цін.
Проте показник ВВП недостатньо точно вимірює економічну активність і добробут нації. Це пов’язано з рядом причин.
По-перше, не вся ділова активність враховується в офіційному показнику ВВП. Перш за все, це діяльність в рамках домашнього господарства.
По-друге, діяльність у сфері тіньової економіки, тобто ділова активність, що здійснюється в обхід встановленого законодавства.
По-третє, показник ВВП не враховує добробут суспільства, пов’язане з дозвіллям, чи цінністю вільного часу.
По-четверте, в показнику ВВП відсутня оцінка негативних результатів ділової активності, таких, як забруднення навколишнього середовища.
Список використаної літератури
1. Курс економічної теорії: підручник — 5-е виправлене, доповнене і перероблене видання / Під загальною редакцією проф. Чепуріна М.Н., проф. Кисельової Є.А. — К.: «АСА», 2005 р .
2. Економічна теорія: Підручник / За заг. ред. акад.
3. В.І. Відяпіна, А.І. Добриніна, Г.П. Журавльової, Л.С. Тарасевича. — М.: ИНФРА-М, 2003 р .
Урок на тему: «Валовий внутрішній продукт (ВВП)
Тема: Валовий внутрішній продукт (ВВП) — показник результатів національного виробництва.
Мета: Сформувати в учнів поняття валового національного та валового внутрішнього продукту, як засоби вимірювання ринкової вартості, познайомити учнів з поняттями подвійного рахунку, аналізувати структуру ВВП та розрахувати ВВП за доходами та витратами, розвивати економічне мислення.
Обладнання: підручник, схеми.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку:
І. Організаційний момент.
Виявлення чергових, відсутніх, готовність до уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь.
Діти, давайте пригадаємо, над якою темою ми працювали на минулому уроці?
Який виробничий потенціал національної економіки?
Які ресурси національної економіки ми вивчали?
Які це трудові ресурси?
Що являють собою фінансові ресурси?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Щоб оцінити стан економіки, необхідно знати певні показники. Але їх потрібно правильно визначити, адже без цього неможливо оцінювати досягнуте і будувати плани на майбутнє. І для цього використовується показник ВВП. Із його допомогою обчислюють динаміку виробництва, продуктивність, добробут населення. І щоб ви навчились самостійно це все вираховувати, саме для цього ми і будемо з вами вивчати сьогоднішню тему уроку.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
ВВП — це вартість річного обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених у країні з ресурсів, що належать як резидентам, так і іноземцям.
За допомогою валового внутрішнього продукту вимірюють ринкову вартість вироблених у країні за рік товарів і послуг. Але є три застереження щодо обчислення ВВП.
1. Для того, щоб правильно визначити сукупний обсяг виробництва треба, щоб усі продукти й послуги, вироблені протягом року, були враховані лише один раз.
2. Більшість продуктів, перш ніж потрапити на ринок, проходять через декілька стадій виробництва.
3. При обчисленні ВВП враховують тільки ринкову вартість кінцевих товарів.
Кінцеві товари – це товари і послуги, які купують для споживання, а не для подальшої обробки чи переробки.
Щоб при обчисленні ВВП уникнути подвійного рахунку, необхідно врахувати тільки додану вартість, створену кожною фірмою.
Додана вартість – це різниця між виторгом фірми та вартості сировини й матеріалів, які вона придбала в постачальників.
За даними таблиці розрахувати додану вартість товару та суму.
Стадії виробництва
Виторг за одяг
Вартість матеріалу та сировини
Додана вартість
Бавовна
100
0
100
Волокно
200
100
100
Тканина
400
200
200
Готовий одяг
600
480
240
Продаж одягу
900
700
350
Під час обчислення ВВП не враховують продаж речей, які зносились, врахування продажу товарів, вироблених декілька років тому. Невиробничі операції фінансові, що здійснюють економіці, не враховують у ВВП.
ВВП обчислюється за сукупними витратами та сукупними доходами.
V. Практична робота.
Якщо взяти до уваги чотири групи видатків, можна отримати вартість річного національного виробництва.
ВВП=С+I+G+NX, де
С – споживчі витрати,
І – інвестиційні витрати,
G – державні витрати,
NX – чистий експорт.
Чистий експорт = Експорт – Імпорт.
За сумою доходів: ВВП=W+R+i+Pr+A+Tn, де
W – зарплата,
R – рентні платежі,
і — відсоток,
Pr – прибуток,
А – амортизація,
Tn – не прямі податки.
Структуру ВВП за категоріями утворення доходів і кінцевого використання можна зобразити схематично.
Операції, що не враховуються при обчисленні ВВП (перепродаж товарів, транспортні витрати, пенсії, стипендії, допомога з ц/з, спеціальна допомога малозабезпеченим).
Для визначення ВВП необхідно поділити на кількість працюючих (ВВП=ПП).
L
Також валовий внутрішній продукт можна використати для розрахунку і зіставлення умов життя та рівнів добробуту населення.
Показники рівня економічної ефективності національної економіки
____ВВП_____
Результати живої праці на 1 з/п = оплата праці
_______ВВП______
Рівень добробуту населення = кількість населення
_____ВВП________
ПП = кількість робітників
По-перше, ВВП не враховує результатів економічної діяльності і тіньовому секторі економіки.
По-друге, не всі вироблені продукти проходять через купівлю – продаж. Наприклад, майже в усіх країнах є залишки натурального господарства – виробництво продуктів для споживання домогосподарством, яке її виготовило.
VІ. Закріплення нових знань і вмінь.
ВВП є кінцевим показником результатів річного виробництва?
Якими двома способами розраховується ВВП?
За допомогою чого визначають динаміку національного виробництва?
Як визначають суспільну ПП?
Як визначають умови життя населення?
VII. Оцінювання знань і вмінь учнів.
VIIІ. Підведення підсумків уроку
ІX. Домашнє завдання: § 7.1; 7.2, завд. 1, задача
ВВП-розрив — Вікіпедія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ВВП-розри́в (недоотриманий ВВП) — природний реальний внутрішній валовий продукт мінус фактичний реальний валовий внутрішній продукт.
Потенційний (тонка лінія) і фактичний ВВП за оцінкою бюджетного комітету Конгресу США. Різниця — розрив ВВП
Оцінки МВФ щодо розриву ВВП за 2009, виражені у % від ВВП по країнах
Розрив ВВП (англ. Output gap) — різниця між фактичним ВВП і потенційним ВВП.
Нехай:
- Y — фактичний ВВП
- Y* — потенційний ВВП
- тоді Y-Y* — розрив ВВП
Позитивний розрив ВВП називають інфляційним розривом, який вказує, що зростання сукупного попиту випереджає зростання сукупної пропозиції, можливо, призводячи до інфляції. Негативний розрив ВВП називають рецесійним розривом, який, можливо, призводить до дефляції.[1]
Відсотковий розрив ВВП — відношення розриву ВВП до потенційного ВВП — (GDPactual−GDPpotential)GDPpotential{\displaystyle {(GDP_{actual}-GDP_{potential})} \over {GDP_{potential}}}.
- ↑ Richard G. Lipsey and Alec Chrystal. Economics. Oxford University Press. 11th edition. January 2007. p. 423.